За рідну Україну, за мальовничі села,
За соняшники жовті, за калинОвий цвіт,
За грунт пухкий, родючий, за посмішку веселки,
Від всього серця, Боже, ми дякуєм Тобі!
Є гори в нас й долини, є луки й пасовища,
Річки є і озера, а також є моря.
За все, чим так багаті, вклоняємося низько
Тобі, Господь, що любиш всіх так благословлять!
За щедрі урожАї, за хліб і що до хліба:
Картоплю і цибулю,за дині, кавуни,
За молоко, за сало (нам, українцям, любе),
За все шлемО подяку сьогодні щиро ми.
Наш Боже-Вседержитель, ми дякуємо щиро,
Що тут ми народились, зросли і живемО.
В цей день святковий просимо: "Помилуй Україну!
Благослови нас миром, всю землю, весь народ!"
Щоб спокій, мир і злагода наш край не полишали,
Твоє благословіння щоб було назавжди
Над нами, українцями! Щоб всі Христа прийнЯли,
По суті християнами щоб ми усі були.
У день цей урочистий вся слава -лише Богу!
Один Він є Дорога, і Правда, і Життя.
Лише з Тобою,Господи, ми гріх здолати зможемо,
Лише з Тобою, Боже, у нас є майбуття!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 8458 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Амінь, сестричко!!! Комментарий автора: Дякую, сестричко, за згоду:)).
Краснокутский Андрей
2015-03-18 10:09:58
Прекрасно! За Украiну моляться всi церкви. I Вам подяка за цей вiрш. Комментарий автора: Дякую, Андрій. Так, за Україну молиться дуже багато людей.Дасть Бог, все буде добре.
Поэзия : Осень жизни - Алена Изутина Написала в последнюю субботу октября 2013г. Очень пасмурная осень в этом году выдалась,так и напрашиваются грустные мотивы...
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
